Східну Європу чекає обвал економіки через масову еміграцію – The Economist – ПУЛИНИ СЬОГОДНІ

Східну Європу чекає обвал економіки через масову еміграцію – The Economist

Східноєвропейські члени ЄС втрачають інвестиційну привабливість через відтік рук і мізків.

В литовському місті Паневежис норвезький виробник одягу Devold збудував свою фабрику. Але компанії не вдається заповнити 40 робочих місць, що становить восьму частину від усього необхідного персоналу. І справа не втому, що працівники у Литві дуже вибагливі, просто їх все менше.

Про це пише The Economist, додаючи, що мер міста Паневежис скаржиться, що кількість учнів у місцевих школах зараз на половину менша, ніж десять років тому, передає сайт Стіна.

Такий стан речей спричиняє страхи, які притаманні сьогодні країнам Центральної і Східної Європи, де рівень народжуваності низький, а еміграції – високий. Колишні комуністичні країни в 2004 році приєдналися до ЄС, сподіваючись перетворитися на Німеччину чи Велику Британію. Але натопість значна частина робочої сили просто переїхала у ці заможні західні країни. Працездтне населення Латвії скоротилося на четверть з 2000 року. Третина тих, хто закінчив університети з 2002 до 2009 року емігрували вже в 2014-му. Опитування серед болгарських студентів-медиків свідчать, що 80-90% з них планують емігрувати після завершення навчання.

Економіст Стасис Якеліунас каже, що Литва постійно втрачає працівників. Гроші від ЄС на оновлення інфраструктури допомогли, але скорочення працездатного населення відлякує інвесторів і шкодить економічному зростанню. Згідно з прогнозами МВФ, деякі країни у Східній Європі щорічно втрачали по 0,6-0,9% ВВП за період від 1999 до 2014 року. До 2030 року ВВП на душу населення в Болгарії, Румунії і деяких балтійських країнах буде нижчим, ніж він би міг бути без емміграції.

Все це б’є по бюджету країн. Пенсії, на які припадає половина державних витрат у Східній Європі, лишаються найбільшою тривогою. В 2013 році у Латвії було 3,3 працездатні дорослі людини на кожного пенсіонера. Такий же рівень у Великій Британії і Франції. До 2030 року ця пропорція скоротиться до лише двох працездатних на одного пенсіонера. Британії і Франції це не загрожує до 2060 року.

Країни піднімають пенсійний вік. Доходи вже почали зменшуватися, лишаючи менший простір для скорочень. Як і ВВП, соціальні витрати в Болгарії, Румунії і країнах Балтії складають приблизно половину від того, що витрачають у багатих країнах Європи. Не змігши переконати людей залишитися, уряди намагаються заманити їх назад, надихнувшись успішхом Ірландії і Південної Кореї.

Менеджер вільної економічної зони в Паневежисі Даумантас Сіменас повернувся в рідну країну з Великої Британії через прогарму “Створюй для Литви”, яка залучає освічених професіоналів з діаспори на урядові посади. Він каже, що було легше повернутися, коли в Литві вже чекає хороша робота. До того ж “вдома – це вдома”.

Але навряд чи такі програми зможуть розвернути тенденцію. Програма “Створюй для Литви” повернула додому трохи більше 100 литовців за 5 років. Серед тих, хто повернувся, депутат, заступник мера, кілька радників прем’єр-міністра. Але привабити литовських лікарів і інженерів складніше. Дослідження показали, що кваліфікованих працівників зі Східної Європи змушує переїхати за кордон якість інститутів у багатих країнах, таких як освітня система. Некваліфікованих працівників приваблюють соціальні умови.ійна група

Дані про мігрантів, які повернулися, дуже скромні. В нещодавньому звіті МВФ йшлося, що в деяких країнах цей показник досяг 5%. Компанії намагаються пристосуватися до скорочення робочих рук. На нещодавній бізнес-конференції в Болгарії працедавці говорили, що їм доводиться піднімати зарпати, щоб привабити працівників з далеких країн. В Болгарії і країнах Балтії зарплати зростали швидше, ніж продуктивність праці, впродовж останніх 5 років. Але ця ситуація може змінитися.

Економіст Danske Bank Рокас Граяускас каже, що високі витрати на працівників штовхає компанії до автоматизації. Роботи вже виконують деяку роботу, яку ще недавно робили люди. Деякі ж країни шукають інший вихід, заохочуючи до імміграції громадян бідніших сусіднів. Населення Естонії стрімко скорочувалося впродовж 1990-х років. Але останні два роки воно зростало завдяки іммігрантам з України, Білорусі і Росії. Втім, імміграція не може заповнити пробіли, які виникли через “відтік мізків”. Майже всі з 400 тисяч українців, які отримали дозволи на постійне проживання у Польщі в 2015 році, працюють в агросекторі чи на будівництві. В цей же час, близько 30% емігрантів з Польщі мають вищу освіту.

Для тих, хто покинув Східну Європу, свобода жити і працювати, де заманеться, стала великою перевагою. Але рідні країни еммігрантів постали перед серйозним виклииком. Їм потрібно навчитися або приваблювати працівників, або ж доведеться поступитися своєю економікою.

Видання Financial Times раніше писало, що Східна Європа втратила найбільше населення в новітній історії. Видання зауважує, що цей процес почався після розпаду СРСР і посилювався до 2000-х років, коли нарешті він сповільнився. Еміграція стала однією з причин скорочення. Східні європейці виїжджали до Західної Європи, натхненні можливістю заробити більше і жити краще. Приміром, поляки, латвійці і литовці найчастіше їхали у Великобританію і Ірландію. Естонці – в Фінляндію, румуни – в Італію і Іспанію. Останнім часом популярним напрямком імміграції також стала Норвегія.

Нагадаємо, що населення України за 2015 рік скоротилося на 169 тисяч осіб. Держстат публікує ці дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної республіки Крим. Як писало DT.UA до 2045-2050 роках Україна увійде в десятку країн з найбільш низьким співвідношенням населення працездатного та пенсійного віку (2,03).

Leave a comment

Your email address will not be published.


*